Клексографія
Мистецтво складеної чорнильної клякси
Крапни чорнило на папір, склади, розгорни: клякса віддзеркалилась, і раптом на тебе щось дивиться. З цією миттю люди граються вже понад 150 років.
Коротка історія
- Середина XIX століття
Німецький поет і лікар Юстінус Кернер складає чорнильні клякси в примарні фігури й пише до них вірші. Він називає їх клексографіями; його книжка «Kleksographien» виходить 1890 року, уже після його смерті.
- 1896
Книжка «Gobolinks» перетворює складання клякс на гру для дітей і дорослих: зроби кляксу, знайди в ній створіння, придумай до нього віршик.
- 1921
Герман Роршах публікує десять чорнильних плям для свого психологічного тесту. Звідси й знамениті метелики та кажани.
- Сьогодні
Blotkins переносить згин у телефон: ти крапаєш чорнило, складаєш сторінку, а крихітний чарівник допомагає кляксі прокинутися.
Чому ми бачимо обличчя
Наш мозок постійно шукає обличчя — у хмарах, розетках і кавовій пінці. Це називається парейдолія. Зі складеною кляксою це особливо легко: згин робить її симетричною, як обличчя чи тварина, а дві цятки поруч ми одразу читаємо як очі.
Зроби таку на папері
- Склади аркуш паперу навпіл і знову розгорни.
- Крапни кілька крапель чорнила або рідкої фарби на одну половину, ближче до згину.
- Склади аркуш і міцно притисни долонею. Що довше притискаєш, то далі розтікається чорнило.
- Повільно розгорни. Тепер клякса віддзеркалена на обох половинах.
- Знайди очі. Коли все висохне, домалюй їх — і придумай своєму створінню ім’я.
Або довірся чарівникові
У Blotkins згин відбувається в телефоні — на iPhone Duo ти просто закриваєш його. Застосунок читає фігуру й перетворює її на створіння з ім’ям, видом і рядком із визначника.
Nokewing
Nibvidot
Tetshell Zu